Суббота, 18.11.2017, 07:23 Приветствую Вас Гость

RED BUTTON. Группа Андрея Бодрова.

Главная | Регистрация | Вход | RSS
Главная » 2012 » Май » 30 » Гречка – на вагу голосу, або Чи можна купити виборця «кормовим» пакетом?
20:32
Гречка – на вагу голосу, або Чи можна купити виборця «кормовим» пакетом?
          Можете уявити, що було б, якби під час виборчої кампанії у США американцям розносили по домівках пакуночки з фаст-фуду із портретом кандидата на упаковці для картоплі-фрі чи обгортці для біґ-мака? Така картинка навіть у голові не вкладається. А ось українців інше здивувало б: якби претенденти на їхню галочку у бюлетені забули перед виборами погодувати електорат не лише солодкими обіцянками, а й дешевими подачками...

Хто Грушевським чи Шевченком (50- і 100-гривневі гонорари за голос – найходовіші) підмазує. Хто дармовими ліками чи навіть пляшкою горілки виборця «окучує». Одні прокладають шлях до серця електорату кирзовими черевиками у подарунок, інші – труткою для жуків (і такі випадки були: у Чернігові й у Шостці, де від імені майбутніх кандидатів-мажоритарників пенсіонерам роз­давали пакетики з городньою хімією). 

Є і більш свинські (у прямому сенсі цього слова) способи обробки електорату. Перед виборами кандидат роздає селянам у своєму окрузі кілька тисяч свиней. Годуйте, мовляв, на здоров’я. «А після виборів, - каже, - якщо потрудитеся обрати саме мене, скуплю у вас тих свиней за ціною, вищою за ринкову». І що, думаєте, не голосуватимуть? Голосуватимуть, як і за «добродія», стараннями якого селянам обробили городи за «людською» ціною. 

Але найбеззаперечнішим символом передвиборчих приступів любові до електорату стала гречка. Порівняно дешево і сердито. Крупою, якою прикормлював «любимых бабушек» Леонід Черновецький, тепер цілі електоральні поля засівають. Кіло гречки - невід’ємний атрибут проднаборів для виборця. Такий же обов’язковий, як листівка з портретом «благодєтєля» у цьому ж «кормовому» пакеті. Чому саме гречка? Та тому, що прикормлюють нею переважно пенсіонерів, які добре пам’ятають асортимент на прилавках радянських магазинів. Гречка тоді була не просто дефіцитом, а привілеєм, яким раз на місяць могли скористатися ветерани й інваліди війни, купивши «кашку не для широкого вжитку» у спеціальному магазині (за посвідченням). Ось для старшого покоління колись дефіцитна крупа і залишилася атрибутом владної турботи про заслужених пенсіонерів. Дають – значить, цінять і поважають. Таке самовиправдання діє на доведених до злиденності бабусь і дідусів заспокійливо. Не змушує їх замислюватися над тим, що приймати подачку від когось, хто, дорвавшись до корита, прирікатиме на «погіршення життя вже сьогодні» (треба ж і витрачені на кампанію мільйони відбити, й урвати побільше) не лише їх, а й їхніх дітей і онуків, - немудро і принизливо.

Хоча чисто по-людськи і цих бабусь можна зрозуміти. Багато з них ведуться на гречку від «супостатів» зовсім не тому, що голодують. А тому, що їм хочеться уваги до себе. Вони готові обманюватися, переконуючи себе, що продпайку до Дня Перемоги їм вручили не за їхній голос на виборах, а тому, що кандидат Петренко чи Сидоренко такий дбайливий, що не зміг не уважити їхню сивину. За таку увагу багато сивочолих виборців готові не те що галочкою у бюлетені віддячити, а й пенсіонерським шматком хліба зі свого столу поділитися... 

Глас народу 

(з коментарів на інтернет-форумах)

Ganusik: «За гречку лише залякані сільські бабусі можуть свій голос віддати. Та й лише тому, що голова сільради (він же – голова виборчої комісії) велів. Скільки у селі тих бюлетенів - можна кожен переглянути. Більшість українців норовлять обманути: і гречку взяти, і проголосувати по-своєму. Хитрі ми. Тому платіть нам, несіть гречку – візьмемо все! Але потрібного вам результату не гарантуємо». 

Yo-Yo: «Голос мій, тому можу робити з ним, що захочу. То чому законодавство порушує моє право, забороняючи продавати мій голос на виборах? Пропоную прибрати з законів норми про заборону підкуповувати виборців. Бо будь-яка виборча кампанія – це, по суті, підкуп. Хтось підкуповує гречкою чи грошима, а хтось обіцянками про підвищення рівня життя». 

Sergey Ivanov: «Проблема не в тому, що люди беруть, а в тому, що потім голосують за тих, хто дав, бо нікого з інших кандидатів «ближче» не знають». 

FreedomIK: «Якщо ви самі ціните себе так дешево, то чого хочете від тих, хто вважає вас бидлом? Невже не соромно брати ці подачки, продаючи країну і майбутнє своїх дітей та онуків? Лайно та країна, де люди готові продатися за жратву – не голодуючи, а просто завжди готові продатися». 

Нано путикантроп: «Якщо до мене з’явиться такий ходок, то сам з’їсть свої продукти і зап’є олією». 

Кому – крупу, а кому – й віагру... 

В Індії були випадки, коли кандидати задобрювали виборців... героїном. Про це офіційно заявив голова центрвиборчкому країни Сі Курайши. Красномовною є і торішня статистика щодо депутатського контингенту в індійському парламенті: 76 з 552 депутатів мали судимість або перебували під слідством. 

Претенденти на мандат у тайському парламенті прокладали шлях до серця літніх виборців не через шлунок, а через те, що нижче пояса. В обмін на галочку у бюлетені пенсіонерам пропонували... віагру. І це при тому, що за підкуп виборців тайське законодавство передбачає до десяти років за ґратами. А для тих, хто продав свій голос, - до п’яти. 

Коментар для «ВЗ»

Андрій БОДРОВ, заступник голови правління Асоціації політичних консультантів України: «Коли кандидат будує свій розрахунок лише на гречці, він приречений на провал»

- Виборець настільки втомився від політичних баталій і невиконаних обіцянок, що багато з того, що партії раніше задіювали у своїх виборчих кампаніях для мобілізації електорату, втратило вплив. Відбулося те ж, що відбувається з грошима, які довго в обігу: вони стерлися, порвалися і перестали бути схожими на гроші. Купити виборця за ідеї, які мусувалися упродовж трьох-чотирьох останніх кампаній, вже неможливо. Конкуренція, яка наростає на мажоритарних округах (враховуючи, що у списках місць поменшало), стимулює кандидатів до пошуку найбільш ефективних і простих, але водночас найменш витратних важелів впливу на виборця. Виборець не вірить у щедре завтра, він хоче віддачі від виборів вже сьогодні, хоче реальних дій від кандидата вже під час виборчої кампанії. Тому і виходять на передній план так звані стимулюючі технології, ті ж «пайкові» кампанії. 

- Якщо оцінювати у відсотках, яка їхня ефективність? 

- Орієнтовно 75-80. Тобто такий відсоток тих, хто отримав продуктовий набір від кандидата, потім за нього ж і голосує. Хоча є чимало прикладів, коли пайкові кампанії провалилися. Кандидат, який сприймає пайку для виборця як подачку, як спробу купити голос за продукти, припускається грубої помилки. Як би там не було, почуття власної гідності притаманне українцям. Виборець більше довіряє тому кандидату, який свою пайкову схему будує не на подачковому підході, а підносить продуктовий набір як спосіб налагодження нормального емоційного контакту. А переконування виборців здійснюється іншими методами – благочинною діяльністю на окрузі, соціальними інвестиціями у школи, лікарні, житлово-комунальну сферу, лобіюванням інтересів громади в органах влади. Коли кандидат будує свій розрахунок лише на гречці, він приречений на провал. Якщо ж він за допомогою продуктових наборів намагається лише налагодити контакт з тими ж бабусями, лідерами дворової громадської думки, тоді має шанс на успіх.

- Чи однаково дієва "пайкова” кампанія у різних регіонах?

- Не думаю, що географія впливатиме на ефективність. Тут інше відіграє свою роль. Найбільшу ефективність "пайкові” кампанії мають у депресивних регіонах і там, де високий відсоток населення післяпенсійного віку. Там, де переважає середній клас чи представники забезпечених верств населення, проводити таку кампанію не має сенсу. Спробуйте запропонувати кілограм гречки у Кончі-Заспі чи Пущі-Водиці. І зовсім по-іншому це виглядатиме у депресивному селі на Прикарпатті чи Донбасі. 

- У скільки обійдеться кандидатам виборча кампанія у мажоритарному окрузі?

- Цифри різнитимуться. Але у середньому це - півтора-два мільйони доларів. Якщо в одному окрузі балотуватимуться кілька конкурентів-важковаговиків з вагомим фінансовим ресурсом, то кампанія обійдеться у півтора-два рази дорожче. Думаю, у Києві деякі кампанії коштуватимуть і близько п’яти мільйонів доларів.

Высокий Замок
Просмотров: 310 | Добавил: abodrov | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
_
Видео
Поделиться ссылкой
Новости региона
АУДИТОРИЯ
Дата и время
«  Май 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Погода
Луганск 
Архив записей
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0